«Ми не можемо називати наші справжні імена у листах». Разом із Катрін ми поринаємо у дивовижні епістолярні стосунки. Її квартиру населяють слова ув’язнених: вона присвятила майже 25 років листуванню з ними. До Катрін долунає ще один голос – від колишньої ув’язненої жінки.