У 31-шу річницю Оксамитової революції кілька студентів Академії сценічних мистецтв у Братиславі поділилися на невеликі знімальні групи з метою фільмування демонстрацій, започаткованих передусім ультраправими й неонацистськими футбольними хуліганами. Протести, які частина опозиційних партій використовує для зміцнення свого політичного капіталу, відбуваються на тлі загострення глобальної пандемії Ковід-19. Увага режисера зосереджується на випадкових і вибраних учасниках кількох паралельних акцій, що зрештою злилися в одну. Фільм є спробою осмислити ці події крізь призму лекції італійського філософа Умберто Еко Ur-Fascism.