rus: live_page

Російська Федерація не змогла захопити Україну військовим шляхом ні за три дні, ні за три роки. Тепер на тлі переговорів про припинення вогню та ймовірних майбутніх домовленостей про закінчення війни постає питання: чи не спробує РФ повернути нас у свою зону впливу й окупувати «мирним» способом через інфільтрацію проросійських політичних проєктів або думок, що врешті призведуть до зближення з агресором? Наприклад, як це відбувається у Сакартвело – попри російське вторгнення у 2008 році, окупацію частини території та десятиліття декларування картвельським урядом європейського курсу, нині країна поступово відходить від демократичних принципів, а в офіційній риториці просуває тези, близькі до проросійського дискурсу.

Через які виклики проходить сьогодні картвельське громадянське суспільство та що може нам дати досвід Сакартвело? Чи можливі подібні сценарії в Україні? Наскільки важливими є перші повоєнні вибори? Якою має бути політика держави – як зовнішня, так і внутрішня, аби не допустити російського реваншу під прикриттям миру, зберегти демократію та лишитися на шляху, обраному під час Революції Гідності? Та чому про це важливо говорити вже зараз?