Коли данська режисерка Леа Ґлоб познайомилася з Аполонією Сокол у 2009 році, її життя здавалося сюжетом збірки оповідань. Талановита Аполонія народилася в підпільній театральній трупі в Парижі та росла у мистецькій спільноті — максимально богемне життя. У двадцять із чимось років вона навчалася в Паризькій академії мистецтв — одному з найпрестижніших мистецьких закладів у Європі. Багато років Леа поверталася до знімання того, як Аполонія шукає власне місце у світі мистецтва, справляється з болем та радістю жіночності, зі стосунками з іншими людьми та з власним тілом і творчістю. Через 13 років дві жінки продовжують рефлексувати про шляхи кожної в цьому чарівному фільмі про мистецтво, любов, материнство, сексуальність, репрезентацію, а також про те, як досягти успіху у світі, де панують патріархат, капіталізм і війна, не втративши при цьому себе.