rus: live_page

Пошуки «нового» — певний симптом у мистецтві. Знакові художні течії, що увійшли в підручники та енциклопедії, часто підживлювалися «непрофесійними», «периферійними» знахідками митців і мисткинь та апропріювали їх, не лишаючи імен і слідів. Мистецтво й досі не припиняє шукати переконливу форму висловлювання. Особливо посилюється цей процес у період разючих змін, коли засоби виразності переживають кризу. 

Чи можна говорити про певний процес децентралізації в мистецькому полі? Як працювати з розривом у культурній репрезентації умовного центру та периферії, а зрештою — із самим поділом та ієрархією? Чи існує історично та культурно чутливий спосіб роботи з експериментами непрофесійних художників?

Зрештою, чому анімацію художника-самоука Анатолія Сурми помітно на тлі багатьох інших експериментів — як аматорських, так і професійних? Чому візуальна стилістика мультфільмів стала основою цьогорічної фестивальної айдентики?