rus: live_page

Одним з відомих лозунгів травневих протестів у Парижі в 1968 році стала студентська відповідь університетським викладачам-теоретикам: «Структури не виходять на вулиці і не будують барикади». Мовляв, свобода і можливість щось міняти перебувають не в кабінетах, галереях і аудиторіях, а просто неба на площах, проспектах і провулках.

На вулиці виходить і герой фільму Максима Шведа «Чисте мистецтво» — художник-абстракціоніст Захар Кудін. Надихаючись різнобарвними прямокутниками, якими працівниці ЖЕКу замальовують будь-які написи на фасадах будівель Мінську, митець створює абстрактні полотна просто неба. Разом з тим така неординарна артпрактика провокує перехожих на діалоги — про мистецтво, про свободу, про історію і про спільне майбутнє.

Про політичне (у) кіно, про мистецтво як спосіб виходити за межі встановлених структур, про феномен ЖЕК-арту, про вулиці і свободи поговорять режисер фільму Максим Швед і кінокритик Максим Карпицький.

Максим Швед народився у 1979 році в Мінську. Закінчив юридичний факультет Білоруського державного університету, пізніше вирішив вивчати режисуру кіно. Закінчив Вищу школу режисерів і сценаристів у Санкт-Петербурзі (2013) і Кіношколу Анджея Вайди (документальна програма, 2016). Нині знімає документальні серіали для телебачення. У вільний час створює соціальні відеоролики.

Максим Карпицький — кінокритик, член редколегії інтернет-журналу про авторське кіно Cineticle. Публікується в низці видань. Координатор міжнародного фестивалю короткометражного кіно Cinema Perpetuum Mobile (2014–2018), організатор та учасник культурних подій. Член Міжнародної асоціації кінокритиків ФІПРЕССІ. Живе в Мінську.