
початок за3 дні,
1 грудня о 18:00
24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Мільйони українців/-ок змушені були покинути свої домівки й рятуватися від жахіть війни. Багато з них знайшли собі прихисток у невеличкому західно-українському містечку Ужгород на Закарпатті, що межує з чотирма країнами Євросоюзу.
Незважаючи на сирени повітряної тривоги, які час від часу лунають у місті, Ужгород залишається доволі затишним і мирним містом.
Разом із тим, з появою переселенців/-ок, у місті з’являються різноманітні громадські ініціативи, спрямовані на допомогу тим, хто змушені були покинути власний дім і опинилися в новому середовищі. Як правило, самі переселенці/-ки беруть активну участь у схожій діяльності. Вони працюють у їдальнях, які безоплатно годують переселенців/-ок, плетуть маскувальні сітки, розважають і навчають діточок, організовують культурні заходи. В’ячеслав Єгоров, місцевий активіст, який разом із дружиною займається такою допомогою й організовує дитяче дозвілля, вирішує реалізувати свою давню мрію — поставити виставу Шекспіра «Король Лір». До складу його театральної трупи входять непрофесійні актор(к)и-переселенці/-ки.
Колишні вчителі/-ки, художники/-ці, інженери, продавчині й домогосподарки пристосовуються до нових умов та вчаться знаходити себе в інших реаліях. Театральна вистава допомагає їм віднайти своє призначення в новому світі, де протікає війна, а режисерові — знайти відповідь на одвічні питання: що таке любов і чому цей світ не має загинути.
Дмитро Грешко
Поліна Герман
Дмитро Грешко, Юрій Готра, Ростислав Заболотний, Михайло Пожега
Володимир Трет’яков, Cinema Sound Production UA
Logo UP UA Studio
Alina Lidych
Коли росіяни почали обстрілювати його рідний Чернігів, музикант Микита сховав під ліжко свій кларнет, і став волонтером. Благодійна діяльність допомагає Микиті підтримувати своє ментальне здоров’я під час війни. Але чи здатне бодай щось повернути в його життя музику?
В основі фільму – домашні зйомки української родини. Особливу увагу сфокусовано на дітях. Через вернакулярні відео з минулого фільм рефлексує на теми часу, множинності, вкоріненості, про нас.
Українські діти змушені згадати своє минуле, досліджуючи свій новий дім у Німеччині — колишню військову казарму Вермахту.
Інтимний портрет відстані між матірʼю та донькою, показаний з різних точок зору.
Через кілька місяців після початку безпрецедентної війни біля кордону Європейського Союзу, режисери Пьотр Павлус і Томаш Волський вирушають углиб розбомбленої країни в надії зафіксувати «нову нормальність» українського народу.
Тендітна історія дорослішання на тлі випробувань, які принесли війна та вимушена еміграція.
Фільм про стійкість родини Теличків, яка, вдруге за 8 років втративши домівку, попри все веде дитячий клуб з робототехніки до перемоги у Всесвітній олімпіаді.
Соціально-побутова трагікомедія про зіткнення світоглядів у селі Козубівка Полтавської області.
Літопис підземного «міста-укриття», облаштованого на харківській станції метро в перші 89 днів повномасштабного вторгнення.
Рідні та друзі вбитих журналіста Яна Куцяка і його нареченої Мартіни Кушнірової почали своє розслідування й кампанію з покарання злочинців. Знайдені докази допомогли висунути нові обвинувачення й наново відкрити справу проти Маріана Кочнера — одного з найбагатших бізнесменів Словаччини.
Оповідь від імені валлійського журналіста Ґарета Джонса, який уперше в західній пресі під власним іменем заявив про масовий голод в СРСР, зокрема й про Голодомор. До уривків зі спогадів, щоденників і статей Джонса долучені листування тодішнього секретаря італійського посольства в СРСР та фрагменти з радянських директив і наказів.
Режисер(к)и фільму пропонують нам переміститися до Північної Ірландії, у Белфаст. Тут є школа з незвичайним директором: він любить Елвіса і грецьких філософів, а ще вірить, що освіта допоможе зупинити майбутні конфлікти в столиці.
Десь у Карпатах між Україною, Словаччиною та Польщею лежить село Стужиця. Українською назва села означає щось на кшталт «холодне місце». Фільм розповідає історії трьох жінок: фермерки Ганни, поштарки Марії та біологині Нелі. Це портрет невідомого місця посеред Європи, де люди щодня повинні вирішувати — поїхати чи залишитися.
Данська режисерка Леа Ґлоб впродовж тринадцяти років спостерігала за своєю героїнею — художницею Аполонією Сокол. До об'єктиву її камери потрапили творчі злети й падіння Аполонії та її стосунки з Оксаною Шачко, українською художницею і співзасновницею об'єднання Femen.
Режисерка намагається закарбувати в часі крихку близькість братів-двійнят, які полишають безпечну оазу, певно, останнього літа дитинства.
У фільмі Маттіаса Жуло та Люсьєна Ру ми поринаємо у літо на ірландському західному узбережжі, де чоловік прагне встигнути передати ремесло вівчарства своєму онукові.