
запис трансляції
2020 рік, світу загрожує пандемія нового та невідомого коронавірусу. В цей час гірське село Колочава на Закарпатті продовжує жити буденним життям, адже люди тут стикаються з труднощами постійно.
Марію, Тетяну, Анну та Світлану в селі дуже добре знають. Чотири фельдшерки вже багато років працюють на єдиній станції швидкої допомоги у Колочаві. Незважаючи на пандемію, більшість викликів — це звичні хвороби: інсульти, гіпертонія й інші серцево-судинні захворювання, панкреатит, алкогольна інтоксикація тощо. Люди й далі страждають від важких недуг, які стають небезпечнішими в переповнених ковідними хворими лікарнях.
Жителі села народжуються, одружуються, святкують… і, зрештою, помирають. Життя занадто коротке, щоб його можна було поставити на паузу. Здається, що життєвий цикл у цьому селі триватиме вічно, але чи зможуть місцеві вижити, якщо наступна пандемія стане більш загрозливою? Життя в селі триває, а працівники швидкої завжди готові прийти на допомогу.
Дмитро Грешко
Поліна Герман
Дмитро Грешко
Володимир Третьяков, Володимир Щобак
Віктор Маляренко, Дмитро Грешко
UP UA Studio
запис трансляції
запис трансляції
запис трансляції
запис трансляції
запис трансляції
Іван Приходько — митець-самоук, один з останніх народних художників України. Запрошення до столиці стає випробуванням для майстра, який звик до сільської тиші.
Вирізьблений коник стає героєм казок колишнього дисидента, а нині волонтера Анатолія Лютюка. На охопленому війною Донбасі він шукає історії про добро.
За декілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну п’ятеро молодих людей беруть участь в унікальній постановці, яка пов’язує їхній досвід війни з шекспірівським «Гамлетом».
Річки мають для людини сакральне значення. Кожна річка — чиїсь відображення і пам'ять. І стан кожної з них — це результат нашої з вами діяльності чи бездіяльності, а не лише кліматичних змін.
Фільм режисера Тео Ентоні порушує питання про складність обʼєктивної точки зору та досліджує упередження, притаманні не лише людям, але й технологіям зйомки.
Фільм, створений в березні 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, є водночас живою емоційною реакцією на сьогодення та історією однієї сім'ї, вписаної в контекст історії України.
Орест – колишній зв’язківець Дмитро Козацький, а нині голова прес-служби полку «Азов». Від початку російського вторгнення висвітлював ситуацію в Маріуполі та на «Азовсталі», де потрапив у російський полон.
Ще з революції на Майдані у 2014 році Валентин бореться з корумпованою політикою і терпить компрометуючі нападки в його рідному місті Ромнах на північному сході України. Коли йому необхідно зробити перерву, він вже втретє збирається перетнути Чорне море на каяку.
Режисер Павел Лозінський спостерігає зі свого балкона за людьми, що снують повз та ставить їм питання про те, як вони справляються з життям. Чи будь-хто може стати героєм кіно? Чи можна весь світ схопити в одному кінокадрі?
Янка щодня прокидається з думкою про кінець світу. Цей тягар підштовхує її до радикальних дій. Активізм перетворюється на форму дії, яка дає їй силу та надію.
Це історія про людей, які бунтують проти несправедливості життя й мужньо приймають удари долі. Їхня сила і слабкість в любові: до своєї землі, до ближнього. Вони незгодні й покірні водночас, немов гори.
Станіслав створював репортажі для світових медіа з рідного Донецька, коли проросійські бойовики захопили частину Донбасу у 2014 році. У 2017-му він потрапив у полон.