Сліди
Історія про пошук справедливості українськими жінками, які пережили сексуальне насильство та тортури, вчинені під час російської агресії.
У ніч із 27 на 28 липня 2025 року сорок кінооператорів та сотні людей зафіксували одну літню ніч України. Від північних лісів до лінії фронту, від тимчасово окупованих територій до прикордонних містечок і сіл. Цей фільм є колективним портретом нації, яка вже четвертий рік живе в умовах великої війни. Через поліфонічний монтаж — від загального до особистого — він показує повсякденність, де між страхом, виснаженням і короткими спалахами радості, постають стійкість і надія на те, що одного дня ця ніч також мине.
ТАБОР: Продюсерка: Дар’я Захарова, Виконавчий продюсер: Євген Рачковський; Суспільне Медіа: Анастасія Захілько, Олена Красавцева, Наталія Мовшович, Сергій Недзельський
Олег Бачинський, Євгенія Бондаренко, Боря Борисов, Ліза Букрєєва, Андрій Бут, Володимир Чеппель, Дмитро Чернявський, Іван Фоміченко, Софія Гера, Дмитро Грабовський, Олег Галайдич, Ярема Голота, Ілля Грецький, Андрій Карпець, Євген Козеко, Олексій Лєсков,
Сергій Авдєєв
Марина Майковська, Кася Бонєцка
TABOR
Історія про пошук справедливості українськими жінками, які пережили сексуальне насильство та тортури, вчинені під час російської агресії.
Закрита релігійна громада в Україні вирішила оселитися посеред прекрасного пейзажу, де колись проходили фронти і Першої, і Другої світових воєн.
Роздум про витривалість і моральний тягар; про те, що лишається від людини, коли світ змушує її воювати, аби захистити найдорожче.
Український художник та оператор Дмитро Докунов іде на війну та потрапляє у найекстремальніший фільм свого життя.
Раптово опинившись у вирі жорстокої війни, група українських митців змушена відповісти на колись немислиме запитання: що може зробити митець, коли світ палає?
Кінематографічний портрет першої в історії спроби притягнути до відповідальності злочинців періоду 40-річної диктатури Франко в Іспанії.
Сказане і несказане у переписці між покинутою донькою та батьком, який захищає Батьківщину.
Чому деякі люди вирішують залишатися на батьківщині, навіть коли кожен день може бути їхнім останнім?
З приходом російських військ у передмістя Києва у 2022 році літня пара втрачає свій дім і все майно.
Що залишається, а чого бракує — навіть тоді, коли прихисток, здавалося б, уже знайдено?
Ярослав повертається додому за допомогою робота-собаки — свого механічного аватара, яким він керує з кімнати в Польщі.
Поки в Україні триває війна і звичний плин життя руйнується, режисери Марина та Макс намагаються зберегти стосунки.
Фільм про матір, життя якої зруйнувала війна.
Документально-експериментальне відео про особистий і колективний зв’язок із втраченими водами України: Чорним і Азовським морями та Каховським водосховищем.
Короткометражний автофікшн-фільм, у якому особистий відеоархів, зіграні сцени та експериментальний звук переплітаються у роуд-трипі вздовж узбережжя Каліфорнії.
Шукаючи спосіб повернути собі легкість творчого процесу, режисерка знаходить лазівку для продуктивного зусилля в готуванні їжі та материнстві.
Фільм-сповідь про матір, яка втратила сина на війні.
Багаточастинна відеоробота, створена на основі матеріалів, знятих авторкою вздовж східних фронтів України під час роботи фіксеркою.
Граючись зі «Зрадливістю образів» Маґрітта та піснею Simon & Garfunkel, відеоробота досліджує парадоксальний зв'язок між природою, мовою та репрезентацією.